horn

1. n

1) ріг

2) ріжок; горн, сурма

huntsman's horn — мисливський ріжок

French horn — валторна (музичний інструмент)

3) гудок, сирена

horn buoy — буй з сиреною

4) рупор (гучномовця); труба (грамофона)

5) кубок з рогу

6) порохівниця

7) гострий кінець; відросток, відгалуження; відріг

8) рогата тварина

9) меч; бивень

10) бібл. влада; піднесення

11) зоол. щупик, вусик

12) тех. виступ; кронштейн, важіль

13) золотопромивальний лоток

14) геогр. мис

the (Cape) H. — мис Горн

2. adj

роговий

horn comb — роговий гребінець

horn of plenty (of abundance) — ріг достатку

to put to the horn — оголосити поза законом

to take the bull by the horns — взяти бика за роги

to blow one's own horn — займатися самовихвалянням, хвастати

to have (to wear) horns — бути рогоносцем

3. v

1) буцати; бити рогами; колоти рогами

2) спилювати роги

to horn cattle — зрізати роги худобі

3) вигинати, надавати рогоподібної форми

4) наставити роги

5) юр. оголошувати поза законом

horn in — а) втручатися; б) вдиратися без запрошення

* * *

I [hxːn] n

1) ріг

2) ріг (матеріал)

3) ріжок; сурма; горн; cл. труба; музикант, який грає на трубі

4) гудок; свисток, сирена; клаксон (автомобіля); рупор (гучномовця); труба (грамофона); (the horn) aмep.; cл. телефон

5) кубок з рога (drinking horn); пороховий ріг, порохівниця

6) ріжок (для надягання взуття)

7) відросток, відгалуження; гострий кінець; ріг (півмісяця)

8) рогата тварина (олень)

9) пoeт. зброя, меч; бивень; peл. влада

10) зooл. щупик, вусик

11) paд. рупорна антена

12) тex. виступ; кронштейн; ріг (ковадла); золотопромивальний лоток

13) гeoгp. мис

II [hxːn] a

1) роговий, зроблений з рога

2) роговий, у формі рога

III [hxːn] v

1) буцати

2) зрізати роги

3) вигинати

4) прикрашати рогами; наставити роги

5) дiaл.; юp.; icт. оголосити поза законом